Реалізація товарів та послуг в Інтернеті. Особливості укладання договору та захисту прав споживачів

Особливостями укладання правочинів дистанційним шляхом в мережі Інтернет, на відповідних сайтах є необхідність ідентифікації сторін договору, закріплення реальної згоди на укладання такого правочину та підтвердження такої згоди та факту укладання.
Так для продавця, наприклад власника Інтернет-магазину, найбільш поширеною та зручною формо укладення договору є публічний договір (ст. 633 ЦК України). Публічний договір розміщується на відповідному сайті або іншим шляхом що доступний для будь якого покупця товарів та споживача послуг. Публічний договір містить загальні умови купівлі-продажу товару, робіт, послуг які є однаковими для всіх покупців та споживачів. Безпосередньо предмет договору, сам вид товару (послуг) їх кількість, може оформлюватись шляхом подання відповідної заявки (заповнення форм, вибору товару (послуг) і таке інше). Прийняття і підтвердження такої заявки і є невід’ємною частиною (обов’язковою умовою) публічного договору. Роблячи відповідну заявку на купівлю товару (послуги) та здійснюючи відповідну оплату у спосіб передбачений публічним договором, покупець (споживач послуги) фактично акцептує (погоджується на умови публічного договору). Таким чином укладання договору відбувається шляхом Загальнодоступної публікації публічного договору (оферти) з боку продавця товару (послуг) та погодження на такі умови з боку покупця, шляхом вибору товару (послуг) та оплати. Остаточним виконанням умов договору з боку продавця товару (послуги) буде доставка товару або виконання послуги.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулюючи правовідносин в сфері захисту прав споживачів в своїй основі не виокремлює захист прав від способу укладення правочинів, безпосередньо в торгівельному залі, чи на відстані за допомогою в тому числі і засобами Інтернету. Але виділяє деякі особливості.
Так закон розрізняє особливий вид укладення договорів на відстані (п. 8 ст. 1 Закону) за допомогою засобів дистанційного зв’язку, зокрема Інтернет.
Законодавець також передбачив певні вимоги до Інтернет продавців та права споживача для такого роду правочинів (укладання договору на відстані).
Так продавець зобов’язаний надати споживачеві інформацію про найменування продавця, його місцезнаходження та порядок пред’явлення претензій; характеристики товару; вартість продукції, умови доставки, ціна доставки; гарантійні зобов’язання; порядок розірвання договору, тощо. Важливим є те що факт надання вищезазначеної інформації споживачеві повинен бути підтверджений продавцем письмово або за допомогою електронного повідомлення. Якщо така інформація не будо надано, споживач має право розірвати договір протягом 90 днів з моменту надання такої інформації.
Є певні обмеження що до розірвання Договору з боку споживача, зокрема якщо:
1) надання послуги або поставка товару електронними засобами зв'язку за згодою споживача відбулися до закінчення строку розірвання договору, визначеного у частині четвертій цієї статті, про що споживачеві було повідомлено у підтвердженні інформації;
2) ціна товару або послуги залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця);
4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп'ютерного забезпечення, які постачаються запечатаними;
5) договір стосується доставки періодичних видань;
6) договір стосується лотерей чи інших азартних ігор.

 

Також, якщо інше не передбачено договором, Продавець повинен поставити товар не пізніше 30 днів.
В решті права та гарантії ля споживачів, що уклали договір в мережі Інтернет такі самі як і для інших споживачів товарів та послуг.
Содоль Андрій, Юридична компанія "Аргумент-Консалтинг", юридична газета № 14 від 2 квітня 2013 року