АвтоСТРАХАи

"Український Тиждень" №47 http://ut.net.ua/art/166/0/1810/
 
«Береженого Бог береже. – Анатолій, власник нової автівки, полюбляє крилаті виcлови, й по дорозі не «літає», кермує обережно. – Страховки поки не купив, але збираюся. Хороший поліс коштуватиме грошей. Один мій знайомий просив агента, щоби йому найдешевший варіант підібрали, ну то йому зробили маленький платіж за рахунок великої франшизи (частини збитків, що в будь-якому разі не відшкодовує страхова компанія). А як сталося ДТП, нічого й не виплатили, причому знайомий усім жалівся, мовляв, яка компанія погана. Хоч сам той договір підписував, розумієте?»

 
ЧИТАТИ, ЧИТАТИ ТА ЩЕ РАЗ ЧИТАТИ!
 
Девіз «Клієнт завжди правий!» не діє там, де йдеться про гроші – впевнені «ображені» страхувальники, котрим із різних причин не відшкодували збитків. «Мене просто ігнорують. То довідки мої загубили, то немає менеджера на місці, то бухгалтер захворів» – у відчаї розповідає клієнт однієї з провідних українських компаній. У страховиків – свої аргументи. «Людина хоче заплатити мінімально, а отримати страховку, котра «захистить» її чотириколісну власність від усього – й від подряпини, й від крадіжки. Саме тому інколи очікування страхувальника не справджуються, бо він не хоче достеменно розібратися, за що сплачує гроші, не хоче прочитати договору або з’ясувати деталі в агента», – пояснює Максим Станнєв , начальник управління з продажів автострахування СК «Нова». «Часто буває, що страхувальник неуважно читає чи й узагалі не вважає за потрібне знайомитися з договором» – ділиться спостереженнями Андрій Куртасов, директор департаменту з урегулювання збитків СК «ПРОВІДНА».
 
Сімнадцятисторінковий документ, який запропонували кореспондентові Тижня для ознайомлення в одній із СК дійсно не надихав на його прочитання. Принаймні до останніх розділів терпіння ледь вистачало, а як виявилося... даремно. Адже найцікавіше починалося десь аж зі сторінки дев’ятої. На них у разі настання страхового випадку постраждалому пропонували надати страховій компанії близько десятка різних документів – від оригіналу цього договору до детальних фотознімків пошкодженого транспортного засобу. Як з'ясувалося, цей перелік ще не надто громіздкий. Деякі договори мають і по 15 (!) пунктів у таких переліках.
 
NOTA BENE
 
«Будьте пильні, підписуючи угоди з такими списками необхідних документів, оскільки ймовірно, що СК таким чином має намір зменшити кількість тих, хто візьметься за збір усіх «папірців», а отже, й отримає відшкодування», – застерігає Андрій Содоль, директор юридичної фірми «Аргумент Консалтинг». Він зауважує, що так звані підводні камені угод з автострахування, – це передусім час і спосіб повідомлення про страховий випадок. Наприклад, згідно з умовами договору про настання страхового випадку СК слід повідомити протягом трьох днів, а клієнт інформує за 4–5, що вже є підставою відмовити у виплатах або зменшити їх. Деякі клієнти, перетелефонувавши до страхової компанії та сповістивши про неприємну подію, вважають, що далі – справа техніки й дбайливих рук страховика. Тому забувають, що тільки письмова заява є легітимним способом повідомлення про страховий випадок. Олександр Ваховський, начальник відділу страхування наземного транспорту СК «Альфа Страхування» найпильнішу увагу радить звертати на винятки та обмеження в угодах, адже саме їх вважає найпершою причиною непорозумінь і конфліктів. Приміром, договір може вимагати, щоби ваша автівка «ночувала» конче на стоянці, яка охороняється. Коли ж ви необачливо залишили її просто під балконом коханки й не знайшли вранці, то СК не відшкодує вам вартості легковика. Або ж «турботливий» договір зобов’язує вас їздити винятково на зимовій гумі взимку, а ви не «перевзули» вчасно свого «залізного коня», – це також привід відмовити у відшкодуванні. Юристи радять звертати особливу увагу на перелік ситуацій, коли вам потрібна буде довідка з ДАІ чи міліції (в особливих випадках, які угода, на жаль, не конкретизує, вам можуть знадобитися навіть свідчення пожежників і гідрометеорологів!) і в разі потреби, подбати про неї. Ще одна ложка дьогтю в полюбовних стосунках страховиків і страхувальників – СТО. «Наприклад, СТО може замість ремонту якоїсь деталі наполягати на її заміні чи необґрунтовано збільшувати кількість годин ремонту. Як наслідок, рахунки часто бувають суттєво та безпідставно завищені. Певна річ, страхові компанії дуже неохоче оплачують такі неадекватні рахунки» – коментує Олег Усов, начальник управління страхування транспортних ризиків НАСК «Оран та». А в одній із дрібних страхових компаній кореспондентові Тижня запропонували підписати договір, який надавав можливість страховикові зменшити розмір страхового відшкодування на 20% (!), якщо ремонт пошкодженого авто проводився не на тій СТО, котру «рекомендує» СК.
 
З КИМ ПО ДОРОЗІ
 
Проте навіть прийнятна угода, як виявилося, ще не гарантує виплат. Тому експерти радять гуртуватися навколо надійних компаній. Орієнтуватися варто на тих, хто має більший стаж на ринку та розгалужену клієнтську мережу. На страхуванні, як на здоров’ї, – не заощадиш навіть у період фінансової кризи. Саме тому не варто спокушатися на підозріло дешеві пропозиції зі страхування автомобілів. «Дешево застрахував – це ніби застрахував тільки стіни будинку, а дах, ремонт, побутову техніку – ні, бо вирішив зекономити», – метафорично жартує один із користувачів інтернет-форуму, присвяченого авто. Страховики та юристи менш бразні, та не менш конкретні: компанії, котрі проводять політику занижених цін або займаються винятково чи здебільшого транспортним страхуванням, навряд чи можна вважати надійними. Адже швидше за все їхня фінансова стабільність може опинитися під загрозою, особливо в кризовий період падіння продажів машин. «Але навіть криза не без позитивних наслідків. Закладаюся, що їздити будуть набагато обережніше, адже навіть найменша ДТП – це витрачені гроші та зіпсовані нерви» – резюмував співробітник однієї зі страхових компаній.